/Files/images/shklna_bbloteka/Літ рідного краю 2.jpg

Харків і Харківщина в усі часи своєї історії були багаті на літературні таланти. Тут народжувалися і утверджувалися в своїй творчості багато наших всесвітньо відомих земляків, які прославили Слобожанщину, Україну на весь світ.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ (ЛІТЕРАТУРНА ХАРКІВЩИНА)

Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них.

Ми живемо в місті з цікавою історією, з різноманітним мистецьким життям. Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України. Вулицями міста та стежками ланів і лісів Харківщини ходили Григорій Сковорода і Квітка-Основ'яненко, Євген Гребінка і Петро Гулак-Артемовський, Борис Грінченко і Павло Грабовський, Микола Хвильовий і Олександр Довженко, Олесь Гончар і Павло Тичина. Славу літературного Харкова примножували своїм полум’яним словом Іван Вигран та Іван Багмур, Роберт Третьяков і Ігор Муратов, Петро Панч і Леонід Первомайський. А скільки було тих, відомих і маловідомих, яких ганьбили за правду, гнали і навіть катували! І тільки зараз ми можемо назвати їх: Василь Боровий, Віталій Поліщук, Іван Світличний, Михайло Шатилов та інші. Є в Харкові вулиці, що носять імена українських письменників: це і вулиці Шевченка, Лесі Українки, Квітки-Основ'яненка.

Ми пишаємося тим, що саме стежками Харківщини ходив філософ-мандрівник Григорій Сковорода. Саме тут він створив збірку байок і назвав їх "Басні Харьковскія". Біля джерела, яке зараз називають Сковородинівська криниця, народжувались думки про сутність життя, про пізнання самого себе, про виховання людини.

Ім'я Квітки-Основ'яненка, батька української прози, відоме нам не лише завдяки повістям "Маруся" та "Конотопська відьма". Він був редактором першого в Україні журналу, з ним пов'язана історія становлення й розвитку харківського театру. А його п'єси "Шельменко-денщик" та "Сватання на Гончарівці", які наповнені національним колоритом, оптимізмом, любов'ю до простого люду, і до нашого часу приваблю ють шанувальників театру. Завдяки творам Квітки-Основ'яненка ми дізнаємося про вигляд нашого міста майже двісті років тому. Один із парків Харкова носить ім'я цього письменника. Драматургічний талант Марка Кропивницького теж пов'язаний з Харковом.

Відомий український байкар Петро Гулак-Артемовський опікувався не тільки літературними проблемами — він був першим ректором Харківського університету. Байкар Євген Гребінка писав свої байки теж у Харкові.

Особливо багато видатних імен зібралось у Харкові, коли він був столицею України зарадянських часів. Письменники, поети тут навчались, працювали у газетах, журналах, видавництвах. Багато з них були у захваті від змін, що ніби обіцяли людям довгоочікувану волю, зі всією щирістю свого серця готові були оспівувати нове життя. Та жорстокі події радянської дійсності знищили найталановитіших із них: М. Хвильового, М. Еллана-Блакитного, Л. Курбаса, М. Куліша, В. Підмогильного. Є в Харкові будинок, який досі має назву "Слово". Саме в ньому жили і живуть літератори. Його стіни і вікна пам'ятають чорних "воронків", що забирали у 30-ті та наприкінці 40-х років поетів, письменників, журналістів туди, звідки багато не повернулося.

Стали відомими письменниками О. Гончар, І. Муратов, В. Добровольський, які під час Вітчизняної війни саме з Харкова пішли добровольцями на фронт. Роман О. Гончара "Прапороносці" розповідає про тих, хто, як і він сам, зі студентської аудиторії університету поринув у страхіття війни, але зберіг чистоту душі й думок.

Багато талановитих поетів і письменників-харків'ян увійшли в українську літературу у другій половині XX ст. Це А. Перерва, І. Мироненко, І. Перепеляк, Л. Таран, В. Родионов. Харків пишається російськомовними поетами Б. Чичибабіним, Р. Третьяковим, Р. Мельниковим.

Видатні українські митці, які народилися, жили, працювали або відвідували Слобожанщину.

/Files/images/shklna_bbloteka/сковорода.jpg

Григорій Савич Сковорода (1722 -1794)

/Files/images/shklna_bbloteka/квітка-основ.jpg

Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (1778 - 1843)

/Files/images/shklna_bbloteka/гулак артемовський.jpeg

Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 -1865)

/Files/images/shklna_bbloteka/христина алчевська.jpg

Христина Данилівна Алчевська (1841 -1920)

/Files/images/shklna_bbloteka/Гринченко 2.jpg

Борис Дмитрович Грінченко (1863 -1910)

/Files/images/shklna_bbloteka/гнат хоткевич.jpeg

Гнат Мартинович Хоткевич (1878 - 1938)

/Files/images/shklna_bbloteka/гребінка.jpg

Євген Павлович Гребінка (1812 - 1848)

/Files/images/shklna_bbloteka/яловий.jpg

Михайло Омелянович Яловий (1895 - 1937)

/Files/images/shklna_bbloteka/Третьяков 4.jpg

Роберт Степанович Третьяков (1936 - 1996)

/Files/images/shklna_bbloteka/Усенко 2.jpg

Павло Матвійович Усенко (1902 - 1975)

/Files/images/shklna_bbloteka/Веретенченко 2.jpg

Олекса Андрійович Веретенченко ( 1918 - 1993 )

/Files/images/shklna_bbloteka/Перерва 2.jpg

Анатолій Антонович Перерва (1949 - 2018)

Кiлькiсть переглядiв: 698