Перехід з початкової в середню ланку вважається одним з найбільш складних шкільних проблем, а період адаптації в 5 класі один з важких періодів шкільного навчання. Саме у цьому віці можливе загострення усіх колишніх проблем дітей як явних, так і прихованих від уваги педагогів і батьків, а також поява нових проблем, пов’язаних із зміною відношення до себе та середовища. Перехід в середню школу пов'язаний із зростанням навантаження на психіку учня. Для попередження можливих негативних явищ на цьому етапі розвитку особистості учня, психологічною службою у жовтні-листопаді 2017 року планується дослідження, метою якого буде виявити рівень адаптованості учнів 5 класів до навчання в школі 2 ступеня.

Завдання:

1. Дослідити емоційну сферу (тривожність); 2. Дослідити рівень шкільної мотивації; 3. Виявити рівень інтелекту; 4. Дослідити тип темпераменту.

У роботі використані такі методики:

1.Тест шкільної тривожності Філіпса;

2. Тест оцінки шкільної мотивації;

3. Тест Равена для визначення рівня інтелекту;

4. Тест Айзенка для визначення типу темпераменту.

5. Самооцінка.

6. Соціометрія (лідери, ізольовані).

У дослідженні приймали участь 59 учнів 5-х класів (5-А, 5-Б).

Дослідження рівня шкільної тривожності методикою Філіпса.

Загальна кількість учнів Переживання соціального стресу Фрустрація потреби в досягненні успіху Страх самовираження Страх ситуації перевірки знань Страх невідповідності очікуванням оточення Низька фізіологічна опірність стресові Проблема і страхи у стосунках з учителями Загальна тривожність у школі
Кількість учнів Кількість учнів Кількість учнів Кількість учнів Кількість учнів Кількість учнів Кількість учнів Кількість учнів
Висока тривожність (75%) 5-А (28уч.) 6 (21%) 6 (21%) 9(32%) 12 (43%) 11 (39%) 14 (50%) 6 (21%) 12 (43%)
5-Б (31уч.) 10(32%) 5(16%) 1(4%) 1(3% ) 6 (19%) 9(22%) 12 (39% ) 1(3% )
Підвищена тривожність (50%) 5-А 10 (36%) 8 (29%) 9 (32%) 6 (21%) 4 (14% ) 4 (14% ) 8 (29%) 6 (21%)
5-Б 13(42%) 12 (39% ) 13 (42%) 12 (39%) 13 (42%) 7(30%) 9 (29%) 12 (39%)
Низька тривожність (менше 50% 5-А 12 (43%) 14 (50%) 10 (36%) 10 (36%) 13 (47%) 10 (36%) 14 (50%) 10 (36%)
5-Б 8(26%) 14 (45%) 9(29%) 18 (58%) 12(39%) 15(48%) 10 (32%) 18 (58% )

Дослідження рівня шкільної мотивації

Класи Високий рiвень Середнiй рiвень Низький рiвень
5А (28уч.) 9 ( 32% ) 12 ( 43%) 7 ( 25%)
5Б (31уч.) 4 ( 13% ) 17 ( 55% ) 10 ( 32% )

Дослідження рівня самооцінки

Класи Високий рiвень Середнiй рiвень Низький рiвень
5А (28уч.) 7 (25 % ) 19 ( 68% ) 2 ( 7% )
5Б (27уч.) 11 ( 41% ) 15 ( 55 % ) 1 ( 4% )

Дослідження рівня адаптації ( узагальнення )

Класи Високий рiвень Середнiй рiвень Низький рiвень
5А (28уч.) 10 (36% ) 12 ( 43% ) 6 ( 21% )
5Б (31уч.) 6 ( 19% ) 16 ( 52% ) 9 ( 29% )
Разом 59 уч. 16 ( 27% ) 28 (47 % ) 15 ( 26% )

Таким чином 44 учня (75%) 5-х класів добре адаптовані до навчання в школі ІІ-го ступеня. У них низький або середній рівень шкільної тривожності, середній рівень самооцінки, шкільна мотивація на високому і середньому рівнях. Однак у 15 учнів (25%) адаптація відбувається на низькому рівні, оскільки шкільна тривожність має високий рівень, самооцінка - занижена, а рівень шкільної мотивації низький. За такими результатами діагностичного дослідження надаються такі рекомендації:

1. Вчителям: приділяти особливу увагу організації учбового процесу.

Зробити нормою єдині дисциплінарні вимоги. Домашнє завдання не залишати на самий кінець уроку – його потрібно прокоментувати, дати інструкції по оформленню. Вчитель-предметник повинен пам’ятати, що урок в 5-му класі повинен бути з частою зміною видів діяльності. Нові види учбової діяльності повинні супроводжуватися чіткими інструкціями. Основне завдання учителя знати ускладнення в засвоєнні учбового матеріалу та своєчасно прийти на допомогу. Навчання повинне бути безконфліктним. Здійснювати індивідуальний підхід у роботі з учнями. Створити умови для зниження рівня тривожності.

2. Батькам: мати реалістичні уявлення про справи дитини у школі, про її успіхи та невдачі. Заохочувати до рішення завдань особистим прикладом. Підтримувати контроль та дисципліну – авторитетний стиль у вихованні. Постійно спілкуватися з дитиною – грати, читати, обговорювати прочитане, прогулюватися , відвідувати культурно-виховні місця.

Кiлькiсть переглядiв: 48